Шабля та шашка: історія, відмінності й поради для подарунка
Зброя завжди вабить, особливо чоловіків, хоча ... не тільки. Є в цьому певний драйв, коли тримаєш в руках зброю, яка здатна за один удар позбавити людину життя. Холодна зброя змінювала долі як окремих людей, їхніх сімей, так і цілих держав. А однією з найяскравіших представників стародавньої і середньовічної холодної зброї є шабля.

Історія шаблі
Шабля — це вид холодної зброї, яка з’явилася у VII–VIII ст. н. е. і поширилася серед кочових середньоазійських народів. З давніх часів шабля є рублячою або рубяче-колючою зброєю.
Термін «шабля» походить від угорського «szablya» і польського «szabla» — «відрізати», що добре описує її головне призначення — різати. Шабля складається з клинка, ефеса (руків’я) і піхов. Клинок переважно кривий, з лезом на вигнутому боці та обухом на увігнутому; має вістря (іноді доли) і хвостовик для кріплення ефеса.
Сьогоднішнє життя шаблі
У добу технологічного прогресу шабля — радше красивий сувенір, але діючу (хоч і незаточену) шаблю із задоволенням обирають поціновувачі зброї та естетики. До олімпійських видів спорту входить бій на шаблях (спортивний, стандартизований формат). Любителі історії створюють клуби історичного фехтування з прототипами давніх шабель.
Ми пропонуємо
Купити шаблю і піднести її в подарунок поважаним людям — означає підкреслити їхні лідерські якості та любов до зброї, старовини й естетики.
В асортименті нашого інтернет-магазину є шаблі різних народів: козацькі, російські, англійські, а також французька абордажна шабля часів Наполеона.
Ми рекомендуємо: козацька історична шабля
Козацька шабля стала невід’ємною супутницею козацьких військ у XV–XVII ст. Такий же період пов’язують із формуванням культу цієї зброї — символів «вольниці», «привілеїв» і «свободи». Шабля козацька (модель 4135) поєднує витонченість форми та ідейну філософію вільного козацтва: металевий клинок, латунні накладки й руків’я, піхви зі штучної шкіри; гарда з рельєфами Богдана Хмельницького та козака з мушкетом, руків’я з гравіюванням.

Подарункова зброя викликає яскраві емоції: антураж минулих епох додає інтер’єру характеру та пробуджує у власника дух полководця.
Шашки та шаблі в козацтві
Чим козацька шабля відрізняється від козацької шашки? Насамперед — традицією та уподобаннями власника: історія українського (січового) козацтва проти російського (донського/кубанського).
Шашка кубанського козацтва запозичена у черкесів (прототип — короткий черкеський меч). Українська козацька шабля частково запозичена у турків, але полегшена за рахунок меншої ширини клинка.

Шашки часто прикрашені гербом Росії (двоголовий орел) і написами ФТС, шаблі — традиційним українським орнаментом, зображеннями козаків і символікою часів Богдана Хмельницького. Отже: козакові-росіянину доречно дарувати шашку, козакові-українцю — шаблю.
І трохи історії…
Шашка — рубяче-колюча довгоклинкова холодна зброя («довгий ніж» адигською). Має однолезовий клинок, що біля вістря стає дволезовим; слабо зігнута; довжина — до ~1 м. Ефес без хрестовини, руків’я зазвичай підгнуте або роздвоєне на кінці.
Історія виникнення шашки
У Росії про неї відомо щонайменше з XVI ст., масове озброєння — з XIX ст. Перші зразки датують XII–XIII ст. У Європі, де панували обладунки, затребуванішою була шабля, а шашка лишалась допоміжною зброєю.
Шашка, що змінилася в бойових умовах
З появою вогнепальної зброї броня стала вразливою, і в бій активніше пішли шашки — маневрені, для швидкого рішучого бою. У 1824–1828 рр. козацьким частинам офіційно дозволили виходити на службу з козацькими шаблями/шашками.
Шашка в російській і радянській армії
Офіційною зброєю російської армії шашка стала 1881 року (реформа А. П. Горлова). Її залишили і в Червоній армії (царську символіку на ефесах спилювали). Завдяки кінноті у Другій світовій війні шашка стала останнім холодним видом зброї масового застосування; з 1968 р. — нагородна та парадна.
Історія козацької шаблі
Козацькі літописи й фольклор свідчать про особливе ставлення до шаблі як символу незалежності у XVI–XVIII ст. Від меча бронзової доби до шаблі — довга еволюція технологій і культових уявлень; ковалі відігравали ключову роль. У підсумку шабля стала однією з найдосконаліших форм холодної зброї, здатною у вправних руках розрубувати навіть панцир; найефективніша — за переваги у зрості (вершник або боєць на височині). Руків’я виготовляли з різних матеріалів: від дерева у повсякденні — до кістки, дорогоцінних металів і каміння у нагородних екземплярах.
Треба відзначити, що дана зброя була найбільш ефективною при перевазі в зрості, тобто для кінного або обороняючого на височині воїна. Так само руків’я виготовляли з різних матеріалів: для нагородної зброї — кістка, золото, срібло, камені; для повсякденної — переважно дерево.