Навчання стрільбі з лука. Частина 4

13. Ритуалнатягування тятиви поділяється на фази з короткочасними зупинками та перевіркоювиконання задач які ставляться для них.

Перша фаза. Лукна рівні поясу. Перевірка якості упору та захоплення тятиви легко натягнутоголука. Метою фази є забезпечення максимально можливої одноманітності середньоїточки упору та якості захоплення тятиви.


Друга фаза. Триточки: лікоть, хвостовик, точка упору – на рівні носа. Метою фази є«встановлення» плечових суглобів у максимально нижнє положення, уникненнянапруження «зайвих» м’язів, зменшення витрат енергії та часу для натягуваннялука та налаштування на подальші дії.


Третя фаза. Спокійненатягування тятиви вздовж руки з «фіксацією» кисті та «встановленням» правоїлопатки. Метою фази є забезпечення одноманітності кінематики плечового поясу,«встановлення» лопатки, фіксація тятиви на підборідді, фіксація «кістка докістки» другої фаланги пальця під щелепою, проектування тятиви відносно руків’ята налаштування на залучення специфічних систем керування подальшими рухами. Доподальшого виконання «розширення» приступають лише після усвідомлення того, щоприпинились «грубі коливання»!


В рухових діяхлучника існує специфіка яка полягає у тому, що різкий рух рук в момент пострілупровокує утворення міцних умовно-рефлекторних зв'язків між умовними сигналамищо попереджають про наближення пострілу (наприклад, введення прицілу у точкуприцілювання та реакціями на розрив кінематичного ланцюга (сухожилкові рефлексирозтягування). За таких умов введення мушки в район прицілювання, або навітьнаближення до нього, сприймається як пусковий сигнал до пострілу з утвореннямнебажаних умовних рефлексів та виникненням таких негативних явищ як «сіпання»та «паніка мішені». Подібні явища мають широкий діапазон прояву - від незначнихпогіршень стійкості у самий відповідальний момент що випереджає постріл доповної деавтоматизації рухових навичок та неможливості займатися стрільбою злука.

Для профілактикизгаданих явищ застосовують пристосувальні прийоми: «розширення», випускспособом «зрив», стрільба з пристроєм «клікер» та «післядія». Усі прийоми вартоопановувати комплексно із-за спільності завдань що ставляться перед ними. Безопанування названих прийомів рухові навички лучника засвоюються з помилками,стають довічними і практично не піддаються виправленню! Небезпека засвоєннямнеефективних варіантів техніки полягає у тому, що лише 70-90 постріліввиконаних з помилками (наприклад - ривком) часто буває достатньо дляавтоматизації неефективної рухової навички і може зробити неперспективнимнавіть самого талановитого лучника - початківця. По мірі зростання майстерностізгадані прийоми виконуються як стереотипні монолітні дії на повному автоматизмі.

Рекомендуєтьсядотримуватись наступної послідовності навчання прийомам: 1) випуск тятивиспособом «зрив», 2) опанування прийомами «розширення» та «післядія», 3)стрільба з «клікером».

14. Випускспособом «Зрив». Методичні прийоми та рекомендації:

В якостідопоміжного засобу використовують лук будь-якої конструкції та сили. Луквпирається кінцем нижнього плеча у підлогу коло носка ноги, а верхнє плечеутримується лівою рукою (для правшів).


Захопити тятиву врайоні верхнього плеча та уявити що сила «уявного» лука дорівнює 10 кг. Логічнеміркування показує, що для натягування та утримання «уявного» лука, необхіднонапружити глибокі згиначі пальців дещо більше ніж 10 кг і умовне зусилля у 11кг буде для цього достатнім. Під контролем зору виконується імітація фінальногодотягування з наростанням зусиль та одночасним поступовим розслабленням м'язівглибоких згиначів пальців з уявних 11 кг до критичної величини - до моментунесподіваного "зриву". Пропонується уявити, що зменшення напруженняглибоких згиначів пальців та підготовка до несподіваного зриву схоже з плиномпіску у пісочному годиннику: 11 кг..., - 10 кг 500 г..., - 10 кг 200 г ..., -10 кг 100 г ..., -10 кг рівно.... Зменшення напруження глибоких згиначівпальців до критичної межи, наприклад до 9 кг 999 г супроводжується зривомтятиви з пальців (акт «постріл»). Імітація пострілу способом «зрив»здійснюється на тлі постійного «дотягування», а залишкове напруження м'язівглибоких згиначів пальців (у нашому прикладі це зусилля у 9 кг 999 г) повиннозберігатись ще деякий час. Визначити те, що випуск, а більш доцільно вживатитермін «зрив», виконано правильно, з залучення «оптимальних» механізмівкерування, можна за формою пальців. Правильно та якісно виконаний пострілхарактеризується тим, що руки «відходять» у напрямку «останніх зусиль», а кистьта пальці продовжують мати такий самий вигляд, який вони мали при виконанні«захоплення».


Доцільно звертатиувагу на можливі варіанти помилкового випуску за ознаками форм пальців такисті:
Помилка №1 - пальці мляві та розслаблені. Характеризується занадто швидкимрозслабленням м’язів що залучаються для натягування та утримування лука.Жартівлива назва помилки - «морозиво на сонці».


Помилка №2 -пальці прямі та напружені. Характеризується швидким напруженням м’язів -розгиначів пальців. Жартівлива назва - «вибух на макаронній фабриці». Частосупроводжується намаганням залишати руки на місці - так звана помилка«складання».


Помилка № 3 -кисть руки в момент пострілу рухається у бік від площини стрільби.Характеризується напруженням м'яза - трицепс. Назва помилки - «дельфін» або«гачок».


Для запобіганняпомилки пропонується виконати декілька пострілів з утримуванням від падінняолівець або схожий на нього предмет затиснутий в районі ліктьового суглоба.


Лучник декількадесятків разів виконує імітацію пострілу під контролем зору. Після досягненняправильності та певного автоматизму дій, імітація пострілу продовжуєтьсявиконанням вправ з гумовим джгутом,


з тренажером типу«петля»,


з луком здодатковою тятивою та імітатором стріли виготовлених з гумових джгутів.


Тренажер типу«петля» виготовляється з дроту товщиною 3-5 мм. В секції достатньо мати тритренажера «петля» довжиною 60, 65 см та 70 см. Матеріалом для виготовленнятренажера типу лук з додатковою тятива та імітатором стріли може бутиеластичний джгут від еспандера.

• Комплекснийпостріл починають виконувати з луків сила яких не перевищує 6-8 кг.
• Вдосконалення комплексного пострілу продовжується на дистанціях від 3 до 6метрів без точки прицілювання. По мірі того, як реалізація комплексногопострілу набуває стійкого характеру, умови виконання пострілу ускладняються.Спочатку стрільба виконується без точки прицілювання, потім по екрану (повеликому аркушу паперу), по точці прицілювання, по мішеням великого розмірутощо. Поступово збільшується дистанція стрільби.
• Важливо усвідомлювати, що якісне технічне виконання пострілу є більш важливеніж те куди влучають стріли!
• Правильно виконати постріл способом «зрив» допомагає уявлення що тятива нібито «прорізає» пальці.
• Опановувати стиль стрільби способом «зрив» допомагає асоціація пострілу знаповненням та раптовим падінням краплини води або меду. Асоціація з краплиноюмеду більш приваблива, оскільки створює образ в’язкості який додатково сприяєналаштуванням лучника на залучення «правильних» механізмів керування фінальнимирухами.
• Ознакою пострілу виконаного з залученням «оптимальних механізмів керування» єприродний «відхід» рук у напрямку «останніх зусиль» та виникнення легкоговідчуття несподіваності в момент зриву тятиви!
• З метою допомоги у налаштуваннях на виникненні адекватних відчуттів"зразкового" зриву з тятиви, до яких варто прагнути і які виникаютьлише за умов залучення «правильних» механізмів керування руховими діями,виконуються вправи з пристроями "РОЗМИКАЧ" та «ФОРМАСТЕР» . З цією жметою виконуються вправи з розмикачами для стрільби з блочних луків. Головнийпринцип вправ полягає у тому, що рішення про «постріл» приймає не лучник, атренер. З аналогічною метою виконуються вправи типу обрізання натягнутої петліз товстої нитки або імітація реалізації зразкового "випуску" тренером.Надається настанова запам’ятати відчуття «несподіваності», характер та напрямки"відходу" рук з метою подальшого їх відтворення вже під часреалізації реального пострілу.


• Незастосовувати наказовий спосіб та слова «моноліти» як внутрішні команди нареалізацію пострілу, типу: «Стріляй!», «Відкривай пальці!», «Смикай!»«Прискорюйся!», «Напружуй!», «Розслабляй!» тощо! У той же час вітаютьсяналаштування на застосування умовного способу: «Будьте так люб'язні, Ви можетепочинати готувати «зрив» з тятиви...», «Після усвідомлення того, що грубіколивання припинились, Вам дозволяється починати реалізацію пострілу. Алеробіть це так, як вимикають світло в театрах - поступово від світла до темрявичерез півтони», «Дозвольте» тятиві відкинути пальці зі своєї дороги.
• 3 погляду на психо - лінгвістичну доцільність варто уникати термін «випуск»,а заміняти його терміном «зрив». Термін «зрив» більш адекватно налаштовуєновачків на залучення оптимальних механізмів керування (типу - рухи без мети)які рекомендується залучати для виконання фінальних дій лучника.
• Величина «природного відходу» рук в момент пострілу залежить від попередніхналаштувань щодо тонусу м’язів плечового поясу. Рекомендується забезпечуватисередню ступінь напруження (тонус) м’язів на протязі усього часу виконання акту«постріл».
• Навчитись визначати різницю виконання дії типу - відкривання пальців та дією- «перестати тримати тятиву».
• Узгоджувати наведення системи «лучник-лук» на мету з прийняттям рішення нареалізацією пострілу. З цього приводу застосовують такі настанови: «Стріляйте уміру своєї стійкості», «Не вицілюйте», «Не намагайтесь робити постріл, колимушка «проходить» центр мішені», «Не намагатись терміново коректувати усідрібні відхилення мушки від центру мішені», «Спокійно спостерігайте коливаннямушки в районі точки прицілювання», «Терпляче чекайте момент несподіваногопострілу" тощо.

Під виконаннямприйому «розширення» мають на увазі специфічні дії та налаштування типу«дотягування - дотискання» для правої руки та «розширення - тиск» для лівої(озброєної) руки. Сутність «розширення» полягає у виконанні фінальних дій натлі мікроскопічних додаткових рухів, на скеруванні уваги на відчуттях«дотягування - дотискання» в районі правої лопатки та на контролі за «тиском» уруків’я лука, а не на підсвідомому бажанні фокусувати увагу на якостіприцілювання. Якість прицілювання контролюється під «наглядом» тонічної уваги!

Важливоусвідомлювати, що стрільба з лука є складно - координаційний вид спорту, а неспорт прицілювання!

Автор методики - Калініченко Олександр Миколайович, кандидат педагогічних наук.

476
JivoChat
Viber
Telegram
Допомога Online